Чи буде призначена допомога за листком непрацездатності, в якому не вказано діагноз та шифр?

Як зазначає Фонд соцстраху, підставою для призначення допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі – ЛН), що передбачено вимогами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105).

Порядок видачі та заповнення ЛН регламентується Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455. А також Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом МОЗ України, Мінпраці, Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності, Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві від 03.11.2004 р № 532/274/136-ос/1406 (далі – Інструкція № 532).

Рішення про призначення допомоги приймається комісією із соціального страхування, яка створена на підприємстві, відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування, затвердженого постановою правління Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності (ч.3 ст. 30 Закону № 1105).

Слід зазначити, що п. 3.2 Інструкції № 532 визначено, що у графі «Діагноз первинний» лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі «Діагноз заключний» лікар указує остаточний діагноз, а в графі «шифр МКХ-10» – шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду.

Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.

Крім того, ст. 23 Закону № 1105 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Отже, комісія із соціального страхування має право призначати допомогу на загальних підставах у випадках відсутності вказання діагнозу та за відсутності підстав, зазначених у ст. 23 Закону № 1105.

До відома! На нашому сайті Ви можете ознайомитись з матеріалом щодо умов надання лікарняних та тривалості їх виплат.

Докладніше про те, чим засвідчити тимчасову непрацездатність, якщо страховий випадок стався за межами України, читайте тут