вгору

Страховий випадок за межами України: чим засвідчується тимчасова непрацездатність?

Фахівці ФСС нагадали, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі – Закон № 1105). Таке право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законодавством.

 

Якщо громадяни України працюють за кордоном і не застраховані в країні перебування, вони мають право на відповідні виплати в Україні за умови сплати страхових внесків до ФСС, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий в установленому порядку листок непрацездатності (далі – ЛН).

 

Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455 (далі – Інструкція). Відповідно до п. п. 1.3.1 та 1.3.5 Інструкції ЛН видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізосіб, у т. ч. в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Також ЛН видається громадянам України, які постійно проживають на території України та працюють на умовах трудового договору (контракту) за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

 

Якщо тимчасова непрацездатність сталася під час тимчасового перебування громадян України за межами держави, документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, підлягають обміну на листок непрацездатності за рішенням лікарсько-консультаційної комісії (далі – ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі (п. 1.12 Інструкції):

- гострих захворювань і травм;

- загостренні хронічних хвороб;

- вагітності та пологів;

- оперативних втручань при невідкладних станах;

- лікування згідно з рішенням комісії МОЗ з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін відбувається на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

 

Фахівці ФСС зазначили, що рішення щодо призначення допомоги з тимчасової непрацездатності приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що утворюється на підприємстві, або фізичною особою-підприємцем тощо (абз. 1 ч. 3 ст. 30 Закону № 1105). Комісія розглядає підставу і правильність видачі ЛН та приймає рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг або про відмову в його призначенні.

 

Отже, якщо у застрахованих громадян України тимчасова непрацездатність настала під час їх тимчасового перебування за межами держави, лікарняні призначаються комісією із соцстрахування підприємства на підставі ЛН, виданого згідно з рішенням ЛКК в порядку обміну та оформленого належним чином.

 

До відома! Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25 (далі – Положення). Відповідно до п. 1.4 Положення комісія створюється при чисельності застрахованих осіб понад 15 працюючих за наймом. Якщо на підприємстві чисельність працюючих є меншою, обирається уповноважений із соціального страхування.