Відпустка за власний рахунок понад 15 календарних днів – порушення трудового законодавства

Надання відпустки регламентується Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) та Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі ­ Закон № 504).

Одним із видів відпустки є відпустка без збереження заробітної плати або, як її називають «відпустка за власний рахунок».

Розділом VI Закону № 504 та ст. 84 КЗпП передбачено надання відпустки без збереження заробітної плати. Зокрема, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону № 504).

Статтею 25 Закону № 504 визначено перелік підстав для отримання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника, яка надається в обов'язковому порядку.

Про це нагадали в управлінні Держпраці в Миколаївській області.

До відома!

Таку відпустку працівник може брати частинами кілька разів протягом року, але загальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін протягом року не може перевищувати 15 календарних днів.

Крім того, за порушення трудового законодавства передбачено застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 265 КЗпП.

Отже, загальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати залежно від підстав для її надання, зокрема за згодою сторін, не повинна перевищувати 15 календарних днів.

Докладніше про відпустки читайте матеріали у Блозі бухгалтера:

- Відпустка без збереження заробітної плати: порядок отримання на підприємстві;

- Чи має право працівник на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років;

- Коли новоприйнятий працівник має право на відпустку.