вгору
27.09.2019
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це передбачено ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).
При цьому, виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом вважається сумісництвом.
При прийомі на роботу за сумісництвом пред’явлення трудової книжки не передбачено. Згідно з ч. 3 п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Запис про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника і зазначається у трудовій книжці окремим рядком.
Отже, робота за основним місцем роботи може бути тільки на одному підприємстві.
Роз’яснення розміщено на сайті ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.