вгору

Ліцензування на ринку пального: запитання-відповіді від ДФС

Нагадуємо нашим користувачам, що з 01.07.2019 р. відбудуться суттєві зміни в контролі за обігом пального та етилового спирту, запроваджується окремий облік за переміщенням такого спирту в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). Вводиться ліцензування діяльності з виробництва та обігу пального; удосконалюється система електронного адміністрування його реалізації, замість існуючого агрегованого обліку пального по суб’єкту господарювання. Впроваджується також облік місць фактичного знаходження пального в стаціонарних акцизних складах або пересувних акцизних складах такого суб’єкта господарювання тощо.

З приводу цього Офіс ВПП відповів на гарячі запитання платників податків.

З якого періоду застосовуються штрафні санкції за зберігання пального без наявності ліцензії?

06.06.2019 р. прийнятий Закон про внесення змін до ст. 18 Закону України «Про державне рулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (законопроект № 10359 від 04.06.2019 р. направлений на підпис Президенту – ред.). Відповідно до нього застосування до суб'єктів господарювання фінсанкції у вигляді штрафу у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії відтерміновано до 31.12.2019 р.

Які документи подаються платником податку для отримання ліцензії на право реалізації та зберігання пального?

Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання повинен подати заяву, квитанцію про внесення річної плати за ліцензію, а крім того – самостійно завірені копії:

  • документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою будь-якого цільового призначення, на якій розташований об'єкт зберігання пального;
  • акта вводу в експлуатацію об'єктів у місці зберігання пального або до 2022 р. – документу, що підтверджує право власності щодо всіх об'єктів у місці зберігання пального; 
  • дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Яка вартість ліцензії та чи залежить вона від конкретного виду діяльності?

Вартість річної плати за ліцензію складає 780 грн. за виробництво або зберігання пального; 2 тис. грн. – за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, та 5 тис. грн. – за кожне оптове. За відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним вартість становитиме 10 тис. грн.

Чи необхідна ліцензія суб’єкту господарювання, який здійснює оптову торгівлю пальним, але при цьому не має відповідного місця торгівлі?

Так, суб’єктам господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним без наявності у них відповідних місць торгівлі, потрібна ліцензія.

Під ліцензування також підпадають суб’єкти господарювання, які є власниками або користувачами місць, де вони здійснюють діяльність з виробництва, зберігання пального (власного або отриманого на зберігання від інших осіб), оптової та роздрібної торгівлі пальним.

В які терміни необхідно подати заявку на поповнення обсягів залишку пального та чи можливе продовження строку реєстрації платником податку та реєстрації акцизних накладних?

Суб’єкти господарювання мають можливість до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.

Відповідно до п. 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 р. № 408 встановлено: для врахування в СЕАРП та СЕ залишків пального у суб’єктів господарювання ((які відповідно до п. 212.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до 01.07.2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 р. підпадають)), облік якого в СЕАРП не здійснювався, такі платники з 16 до 20 липня 2019 р. (включно) без сплати акцизного податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 01.07.2019 р. за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.

Які нормативно-правові акти з 01.07.2019 р. регулюватимуть порядок отримання ліцензії, електронного адміністрування реалізації пального?

Як вище зазначено, з 1 липня суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність. Ці зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі – Закон № 481). Зокрема, документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального, дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки. Перелік документів не змінився, але для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону № 481. Змінами передбачено, що в документах, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше.

З метою забезпечення норм ПКУ було розроблено постанову КМУ «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» від 24.04.2019 р. № 408, якою затверджений Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок). Постанова набрала чинності 25.05.2019 р. А п. 4 Постанови (перелік нормативних актів, що втратили чинність) та п. п. 19–44 Порядку (визначається алгоритм відкриття/закриття електронних рахунків платників акцизного податку та розрахунків з бюджетом, роботи СЕАРП), затвердженого цією постановою, набирають чинності з 01.07.2019 р.

Крім того, розроблено наказ Мінфіну «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», який проходить процедуру погодження центральними органами виконавчої влади.

Про проект наказу Мінфіну ми писали тут (ред.)

Чи є суб’єкт господарювання платником акцизного податку – за умови купівлі та використання пального для власних потреб?

Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам (пп.14.1.212 ПКУ).

Отже, операції з використання пального для потреб власного споживання, будуть вважатися реалізацією пального, якщо такі операції здійснює суб'єкт господарювання, який є розпорядником акцизного складу.

Чи вважатимуться місця зберігання пального акцизним складом, а суб’єкт господарювання – розпорядником акцизного складу – за умови, що придбані обсяги пального перевищують встановлені новими нормами ПКУ, при цьому зберігається таке пальне в спеціальних ємностях та використовує для власних потреб?

Акцизний склад – це, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу здійснює свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. «б» пп. 14.1.6 ПКУ).

Оскільки суб’єкт господарювання закуповує та зберігає пальне на території в ємностях, загальна місткість яких перевищує зазначені в пп. «б» пп.14.1.6 ПКУ (в редакції з 01.07.2019 р.), то такі місця зберігання пального будуть відповідати ознакам акцизного складу. А суб’єкт господарювання (за наявності документів про право власності/користування приміщенням або територією, означених як акцизний склад) – вважатиметься розпорядником акцизного складу.

Який порядок реєстрації платником акцизного податку та акцизного складу?

Відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юросіб, місцем проживання фізосіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше, ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального, заяви, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01.07.2019 р., зобов’язані до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.

Чи може суб’єкт господарювання отримати одну ліцензію на декілька місць зберігання пального?

Змінами, внесеними до Закону № 481, передбачено, що з 01.07.2019 р. запроваджується ліцензування діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності, які здійснюють, зокрема зберігання пального. Відповідно до цього закону:

Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Отже, для зберігання пального суб’єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію на кожне місце зберігання пального.