Назви професій розширюються доповнюючими словами або через дефіс: чи є помилка?

Часто перед підприємством постає питання, чи допускається створювати розширені назви професій доповнюючими словами або через дефіс або з наведенням уточнень у дужках. Адже буває, наприклад, на підприємстві працює кілька менеджерів зі збуту, які виконують різні роботи, а в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі – КП) для них призначена професія з кодом 1475.1.

«Продавець-вантажник», «Інженер-електрик» тощо – чимало кадровиків, не маючи у своєму розпорядженні відповідних нормативних документів або трактуючи їх на власний розсуд, вносять записи до трудових книжок працівників саме у такому вигляді. Звісно, це не відповідає ані положенням КП, ані Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. № 58. З’ясуємо, яких поширених на підприємствах, але невірних назв професій (посад) слід уникати та якими офіційними назвами їх можна замінити.

Нагадуємо, що в штатному розписі найменування посади має відповідати професійним назвам робіт КП.

Оскільки затвердження на підприємстві штатного розпису є обов’язковим, то відсутність останнього веде до порушення вимог трудового законодавства, за що посадова особа згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) може нести адміністративну відповідальність.

Перелік типових помилок у записах до трудових книжок щодо найменування професій

Наведемо перелік типових помилок у записах до трудових книжок, які відносяться до найменування професій (посад):

• Керівник господарства – згідно з КП Голова колективного господарства 1210.1;
• Агроном-насіннєвод – згідно з КП Агроном з насінництва 2213.2;
• Ветлікар – згідно КП Лікар ветеринарної медицини 2223.2;
• Скотар або Телятниця – згідно з КП Тваринник 6121;
• Робоча – згідно з КП Робітник плодоовочевого сховища 9211.

Наведені хибні найменування посад (професій) можна укрупнено розділити на такі групи:

Побутові назви професій (посад) – не мають ніякого відношення до нормативної бази, містять суто «розмовні» терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) при внесенні до трудових книжок як-от: «Ветлікар», «Комбайнер», професії з «русизмами» (в записах українською мовою) тощо.

«Жіночі» назви професій – містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад, «Телятниця», «Робоча». Зверніть увагу! Згідно з нормами КП усі професійні назви робіт визначаються тільки у чоловічому роді. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання тільки у жіночому роді, зокрема, «Швачка», «Нянька», «Покоївка», «Сестра-господиня», «Економка», «Друкарка».

Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, у вигляді «Завідувачка лабораторії», «Секретарка керівника», «Паспортистка») є неправильним й не тільки в штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах, а й у рекламі.

Подвійні назви професій (посад) – це назви професій, виписані через дефіс.

Бажання окремих роботодавців та кадровиків зафіксувати у трудовій книжці працівника суміщення посад у завданнях та обов’язках конкретного працівника (коли він фактично виконує, наприклад, роботи продавця та вантажника) призводить до появи таких професійних назв робіт як-от: «Тесляр-бетоняр», «Продавець-вантажник», «Касир-бухгалтер» тощо.

КП ДК 003:2010 не передбачено утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, окрім тих, які внесено до КП, а тому таке об'єднання двох назв професій, як наприклад «манікюрник-педикюрник», не відповідає положенням КП (див. лист Мінпраці від 20.01.2007 р. № 10/13/116-07).

Про це нагадало Управління Держпраці у Кіровоградській області.