вгору

Особливості плати за землю в 2018 році

19.02.2018

Держава: звітність та податки

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII напередодні нового 2018 року було внесено низку змін до податкового законодавства.

Наш матеріал присвячено особливостям плати за землю в 2018 році.

Плата за землю є складовою податку на майно  (ст.265 ПКУ). Відповідно до ст. 14.1.147 ПКУ, плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю регулюється статтями 269-289 ПКУ.

Земельний податок сплачують власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі, – фізичні та юридичні особи (ст.14.1.72 ПКУ, ст.269.1 ПКУ).

Орендну плату за землю згідно укладеного договору оренди сплачують орендарі - суб’єкти господарювання, які орендують землю державної або комунальної власності (ст. 288.2 ПКУ).

Розмір плати за землю залежить від виду землі, розташування земельної ділянки (у межах населеного пункту чи поза його межами), категорії землекористувача, нормативної грошової оцінки ділянки, ставки податку.

Нормативна грошова оцінка землі підлягає індексації згідно ст.289 ПКУ. Величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель щороку за станом на 1 січня поточного року  розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр).

Ставки земельного податку встановлюють місцеві органи влади, оскільки плата за землю – місцевий податок.

Які ж особливості справляння плати за землю у 2018 році?

У відповідності до положень оновленої статті 288.5.1 ПКУ, встановлена у договорі річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку:

  • для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
  •  для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Статтю кодексу 284 «Особливості оподаткування платою за землю» доповнено п.284.4, який встановлює фіксовану ставку земельного податку для земель залізниць  в межах смуг відведення та гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 25% податку.

Пунктом 9 підрозділу 6 Перехідних положень ПКУ встановлено, що при визначені бази оподаткування земельним податком коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2018 рік застосовується із значенням 1.

Зверніть увагу!

Повідомлення про значення  коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік розміщене на офіційному веб-сайті Держгеокадастру.

Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів України оприлюднила на власному веб-сайті Державна фіскальна служба (згідно п.6 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2245).

Законом 2245 скасовано обмеження пільги зі сплати податку на землю однією ділянкою для осіб з інвалідністю І та ІІ груп – відтепер звільнення від сплати податку для них поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм (див. ст. 281.2 ПКУ).

І ще одна важлива новація - встановлено, що якщо податковий орган у визначений ПКУ строк не направив фізичній особі повідомлення-рішення на сплату земельного податку, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Насамкінець нагадуємо, що юридичні особи – платники земельного податку чи орендної плати за землю у 2018 році складають Декларацію з плати за землю, затверджену наказом МФУ від 16.06.2015р. № 560, за оновленою формою - у редакції Наказу МФУ від 23.01.2017 №9 “Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)”.

Оновлена декларація дещо відрізняється від попередньої форми:

  • тепер площа земельної ділянки може наводитись або у гектарах, або  у квадратних метрах (графи 8 і 9) – у відповідності до одиниці виміру, яка наведена в документації на землю (га або м );
  • у графі 10, де відображається розмір нормативної грошової оцінки, додано слова «одиниці площі» - щоб було зрозуміло, що суму НГО треба вказувати не за всю земельну ділянку, а за 1 га або 1 м.кв ;
  • інформацію про категорію земельних ділянок тепер необхідно вказувати у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548. Номер категорії при цьому наводиться у форматі ХХ.ХХ арабськими цифрами.

На кожний вид плати за землю (земельний податок і орендна плата) заповнюється окрема декларація.

Останній строк подання декларації на 2018 рік та за січень 2018 року – 20 лютого, вівторок (згідно з п. 286 ПКУ).

При складанні декларації користуйтеся Алгоритмом складання Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), наданим фахівцями ДФС.