Підприємство не працює: чи нараховувати засновнику зарплату і ЄСВ?

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється згідно з установчими документами при поєднанні прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудовим колективом. При цьому власник виконує свої функції в управлінні підприємством відповідно до статуту та інших установчих документів.

Отже, засновнику, який на період тимчасового припинення діяльності керує підприємством, не слід нараховувати зарплату, якщо з ним не укладався трудовий договір. Але це обов’язково має бути прописано у статуті та установчих документах.

Якщо працівник одночасно є власником та виконує роботу за трудовим договором, йому слід нараховувати зарплату не менше мінімальної за повністю відпрацьований час (з відповідним нарахуванням ЄСВ на неї та утриманням ПДФО та військового збору).

Щодо нарахування ЄСВ зазначимо наступне. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) (крім ЦПД, укладеного з фізособою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі).

ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній особі заробітної плати (основної, додаткової та інших компенсаційних виплат і заохочень), у т. ч. в натуральній формі, а також на суму винагороди за ЦПД.

Отже, якщо засновнику, який виконує функції керівника відповідно до статуту у період тимчасового припинення діяльності підприємства, не нараховувалась зарплата, підстав для нарахування ЄСВ немає. До такого висновку дійшли податківці у Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 301.04.01).

До відома! Засновнику підприємства може бути надано право подання звітності та ведення бухгалтерського обліку (абзац п’ятий ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV). Виняток встановлено для підприємств, звітність яких повинна оприлюднюватися, та бюджетних установ.

Щоб мати можливість подавати звітність, засновник повинен покласти на себе такий обов’язок протоколом загальних зборів засновників. Наступним кроком буде подання: державному реєстратору – заяви про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юрособу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (форма № 3), затвердженої наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5; органу ДФС – заяви за формою № 1-ОПП із позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платників податків (п. 9.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588).

Якщо засновник бажає подавати звітність в електронному вигляді, він повинен мати електронний цифровий підпис.

До відома! Отримати ЕЦП можна в АЦСК «Україна».

Про те, чи подавати «нульову» звітність», коли підприємство тимчасово не працює, дізнайтесь тут.