вгору

Працівник використав всі дні відпустки до закінчення робочого року та звільняється: чи утримувати зайво нараховане?

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець здійснює відрахування із зарплати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Це передбачено п. 2 ч.2 ст.127 Кодексу законів про працю України та ст.22 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.№ 504/96-ВР (далі – Закон).

Отже, при проведенні остаточного розрахунку із працівником роботодавець має право утримати із зарплати працівника суму відпускних за дні відпустки, надані «наперед».

Проте є випадки, коли вказане відрахування не проводиться. Це можливо, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку з:

  • призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
  • переведенням працівника за його згодою до іншої установи або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
  • відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з установою, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;
  • змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням установи, скороченням чисельності або штату працівників;
  • виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
  • нез’явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  • поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • направленням на навчання;
  • виходом на пенсію.

Також відрахування із зарплати за невідпрацьовані дні відпустки не провадиться у разі смерті працівника.

Зауважимо, що нормами ст.22 Закону про відпустки регламентовано відрахування із заробітної плати відпускних за дні відпустки, надання якої прив’язане до робочого року. У свою чергу, лише надання щорічної відпустки має прив’язку до робочого року.

Якщо ж працівник звільняється, скориставшись, наприклад, навчальною відпусткою, соцвідпусткою на дітей, додатковою відпусткою для учасників бойових дій, то підстав для утримання відпускних за дні таких відпусток немає.

Отже, у випадку, що розглядається, утримання за дні щорічної відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року працівника, проводити потрібно. При цьому, відрахування із заробітної плати працівників для покриття заборгованості установі, де вони працюють, здійснюється за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Це означає, що при остаточному розрахунку при звільненні працівника необхідно обчислити суму відпускних, яку було нараховано за дні невідпрацьованого ним періоду. Потім із зарплати за відпрацьований поточний місяць утримують суму незароблених відпускних.

Не потрібно заново визначати середньоденну зарплату, виходячи з нового розрахункового періоду. Для розрахунку беруть той середньоденний заробіток, який застосовували під час нарахування відпускних.

Роз’яснення розміщене на сайті Управління Держпраці у Рівненській області.