вгору

Скорочення чисельності або штату працівників: основні вимоги до роботодавців

06.06.2018

Держава: звітність та податки

Зарплата

Управління Держпраці у Тернопільській області повідомило про основні вимоги до роботодавців, які повинні бути дотримані при масовому звільненні працівників.

Нагадаємо, що в разі скорочення чисельності або штату працівників трудовий договір розривається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Основні вимоги до роботодавців такі.

1. Звернення до профспілки щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників – не пізніше як за 3 місяці.

2. Визначення переважного права на залишення на роботі у разі скорочення чисельності працівників.

При цьому переважне право на залишення на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці (ст. 42 КЗпП).

Слід врахувати і пільгові категорії громадян, звільнення яких з ініціативи роботодавця заборонене. Це вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до трьох років, а також до шести років, одинокі матері при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю (ст. 184, ч. 6 ст. 179 КЗпП). Єдине виключення – повна ліквідація підприємства, установи, організації (далі – підприємство), коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

3. Попередження працівників про можливе скорочення чисельності або штату працівників та пропонування іншої роботи.

Про звільнення у зв’язку з скороченням чисельності або штату на підприємстві працівники попереджаються не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 49-2 КЗпП). Якщо є така можливість, одночасно з попередженням про звільнення та протягом усього строку попередження працівникам пропонується інша робота на тому ж підприємстві.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

4. Повідомлення Державної служби зайнятості України про заплановане масове вивільнення – не пізніше як за два місяці до вивільнення працівників.

Відповідне повідомлення подається за формою звітності № 4-ПН, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 317, до відповідного територіального органу Державної служби зайнятості України за місцем реєстрації роботодавця як платника ЄСВ.

Звертаємо увагу, що під масовим вивільненням працівників з ініціативи роботодавця (крім випадку повної ліквідації юрособи) вважається одноразове або протягом (ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI):

1) одного місяця:

вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві з чисельністю від 20 до 100 працівників;

вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві з чисельністю від 101 до 300 працівників;

2) трьох місяців – вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві незалежно від чисельності працівників.

5. Звернення роботодавця до первинної профспілки (профспілкового представника) щодо скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звернення та попередня згода профспілки (профспілкового працівника) на звільнення обов’язкове, крім випадку ліквідації підприємства.

Важливо! Зверніть увагу на дотримання 15-денного строку розгляду профспілкою подання роботодавця (ч. 1 ст. 39 Закону України від 15.09.1999 р. № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). При цьому письмова відповідь щодо прийнятого рішення має бути надана роботодавцю в триденний строк після його прийняття. Пропуск цього строку означає згоду профспілки на розірвання трудового договору (ч. 5 ст. 43 КЗпП).

6. Звільнення працівника, видача йому трудової книжки та проведення розрахунку.

Звільнення повинно відбуватись не раніше закінчення двомісячного попереджувального строку, крім випадку, коли працівник подав заяву на скорочення строку попередження і звільняється раніше за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

У день звільнення працівнику видається належно оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП).

Працівнику, що звільняється за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, в день звільнення повинні бути виплачені всі належні суми (зарплата за відпрацьований час, компенсація за невикористану щорічну відпустку) відповідно до ст. 116 КЗпП. Крім цього, надається і вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку за ст. 44 КЗпП.