Відповідальність у разі використання РРО після закінчення строку його експлуатації

У кожного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) є свій строк експлуатації, який прописаний в технічній документації до РРО.

Строк експлуатації РРО – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів (п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601).

Зазначимо, що у разі коли строк експлуатації не зазначений в експлуатаційній документації, то він складає 7 років з моменту вводу РРО в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (п. 1.5. Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затверджений рішенням Держкомісії від 30.11.1999 р. №11).

Таким чином, фактично після закінчення строку служби РРО виробник не гарантує подальшу працездатність такого РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, а також не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

У разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО. Подальше використання такого пристрою є порушенням Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій (п. 1 ст. 17 Закону № 265) у таких розмірах:

• вчинене вперше – 1 грн;
• за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Про це нагадали податківці ДФС у Дніпропетровській області.

Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків, на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб платника податків накладається адміністративний штраф згідно з вимогами ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме:

• до осіб, які здійснюють розрахункові операції – від 2 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (далі – нмдг);
• до посадових осіб – від 5 до 10 нмдг.

Ті ж самі дії, вчинені повторно, тягнуть за собою застосування штрафу у розмірі:

• до осіб, які здійснюють розрахункові операції – від 5 до 10 нмдг;
• до посадових осіб – від 10 до 20 нмдг.

Докладніше про оновлений реєстр РРО від ДФСУ та що нового у застосуванні РРО та веденні КОРО, читайте у Блозі бухгалтера.