вгору

Відпустка без збереження заробітної плати: порядок отримання на підприємстві

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надало роз’яснення стосовно порядку отримання на підприємстві відпустки без збереження заробітної плати.

Відповідно до ст. 84 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) працівнику за його бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку, зокрема, у таких випадках:

- матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 календарних днів (далі – к. д.) щорічно;

- чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 к. д.;

- матері або іншим особам, визначеним законом, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

- працюючим пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 к. д. щорічно;

- особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 к. д. щорічно;

- особам, які одружуються, – тривалістю до 10 к. д.;

- працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад, також інших рідних – тривалістю до 3 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

- працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медзакладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 к. д.;

- працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;

- працівникам, допущеним до вступних іспитів у ВНЗ, – тривалістю 15 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження ВНЗ або закладу науки і назад;

- сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

- працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

- працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

- працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як 7 к. д. після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 к. д. на рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону № 504).

До відома! Мінсоцполітики в листі від 29.04.2016 р. № 243/13/116-16 роз’яснило, що важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими ст. 25 і 26 Закону, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Види відпусток, які надаються працівникам, визначені ст. 4 Закону № 504. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток (ч. 2 ст. 4 Закону № 504). Тобто колективним чи трудовим договором можуть встановлюватись лише інші види відпусток, які не визначені у ст. 4 Закону. Зауважимо, що норма ч. 2 ст. 4 Закону № 504 не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, оскільки такий вид відпусток визначений Законом та встановлена конкретна тривалість цих відпусток.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 504 оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізособи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В бюджетних організаціях оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та  інших додаткових джерел.

Мінсоцполітики наголошує, що інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені.

Важливо! Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю.